Політична
Херсонщина

«ЗЕМЛЯ ВИМАГАЄ ПОВАГИ…Не тільки романтично-поетичної, оспіваної в творах мистецтва, а ще виключно ділової, яку передбачають закони економіки. Адже земельний податок, як і орендна плата за землі комунальної і державної власності, - це один із найвагоміших платежів, що формує місцеві бюджети», - відкрила прес-конференцію завідувач сектору адміністрування платежів за землекористування та місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неоподаткованих платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПА у Херсонській області Тетяна Вікторівна Ракитська
Механізми землекористування та оподаткування землі протягом останніх років набувають дедалі більшої актуальності. Високо цінується вона і в нашому краю, - як надійна годувальниця сотень тисяч людей і всього сущого на ній.

Загальна площа земель Херсонської області складає 2846,1 тис.га, з яких:
- землі сільгосппризначення складають 2033,8 тис.га (з них рілля – 1777,2 тис.га) – 71,5%
- землі населених пунктів – 133,5 тис.га, -4,7%
Земля в усі часи вартує багато, адже має безліч призначень і таїть у собі сотні невичерпних багатств.
Земельна ділянка є об’єктом оподаткування за низкою платежів:

- земельним податком - сплачується власниками та користувачами земельних ділянок, окрім орендарів;

- орендною платою за землю - сплачується орендарями земельних ділянок;

- фіксованим сільськогосподарським податком, з метою оподаткування якого береться площа сільськогосподарських угідь.
Податкові органи відстежують, щоб уся земля, яка є у використанні, оподатковувалась. Адже надходження плати за землю формують значну частину доходів місцевих бюджетів, кошти з яких йдуть на заробітну плату, пенсії, інші соціальні виплати різним категоріям населення.
З загальної площі земель в області:
- 225,8 тис.га оподатковується платою за землю з юридичних осіб,
- 1101,6 тис.га  обліковуються по фізичних особах (з урахуванням платників, які надали паї в оренду платникам фіксованого сільгоспподатку)
- 968,4 тис.га сільгоспугідь оподатковується  фіксованим сільгоспподатком.
В Україні на державному рівні, залежно від нормативної грошової оцінки землі, встановлюється оподаткування землі.

У минулому році питома вага надходжень плати за землю у загальних надходженнях до місцевих бюджетів склала 12% (102,3 млн.грн). На 2010 рік надходження плати прогнозуються в обсязі 116,4 млн.грн., що більше проти попереднього року на 13%.
За 7 місяців поточного року забезпечено надходження в розмірі 65,1 млн.грн, що більше проти аналогічного періоду минулого року (52,7 млн.грн) на 23,5% або на 12,4 млн.грн.
У загальній структурі надходжень плати за землю основні надходження забезпечені платниками:
ДПІ у м.Херсоні – 35,3% (за 7 місяців п.р. забезпечено 23 млн.грн.),
ДПІ у м.Нова Каховка – 11% (7,1 млн.грн),
ДПІ у Генічеському районі – 8,6% (5,6 млн.грн.),
Каховської ОДПІ – 6,5% (4,2 млн.грн.)
Земельні відношення в Україні регулюються Земельним кодексом України, а також іншими законодавчими актами. У нашій країні існують три форми власності на землю: державна, колективна і приватна, при цьому усі вони є рівноправними.
Надходження плати за землю області складають:
надходження земельного податку (24%), який сплачується постійними землекористувачами та власниками земель, земельних часток (паїв),
надходження  плати за оренду земель державної та комунальної власності (76%), який сплачується орендарями вказаних земель.
«Нарахування земельного податку провадиться на підставі документації земельного кадастру, який включає дані про реєстрацію права власності, права користування землею, а також обліку кількості земель, їх грошової оцінки в залежності від функціонального використання. Для уточнення даних по грошовій оцінці платники мають отримувати в місцевих відділах земельних ресурсів Витяги про грошову оцінку земель, на підставі яких обчислюються податкові зобов’язання по земельному податку», -
Нарахування податкових зобов’язань з орендної плати за землі державної і комунальної власності здійснюється на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки, який набуває чинності після його державної реєстрації. Орендар, уклавши договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету громади, на території якої знаходиться земельна ділянка. При цьому слід мати на увазі, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної i комунальної власності з 1 січня 2008 року не може бути меншим трьохкратного розміру земельного податку. Одночасно, верхній поріг орендної плати обмежений розміром 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Завдання податкових органів полягає в тому, щоб уся земля, яка використовується, оподатковувалась, і оподатковувалась правильно, що забезпечить повне і своєчасне надходження плати за землю до бюджету. Зданого питання податкові органи тісно співпрацюють з розпорядниками земель – місцевими радами та органами місцевого самоврядування.
Увага суб’єктів, які набувають прав на земельні ділянки
Для уникнення додаткових витрат у вигляді штрафних санкцій, вони мають в обов’язковому порядку задекларувати до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки податкові зобов’язання у місячний  термін з дня виникнення таких прав (набуття ділянок шляхом купівлі в інших суб’єктів, оформлення договорів оренди тощо).
У поточному році за результатами проведення камеральних перевірок розрахунків земельного податку та орендної плати за землю встановлено 125 порушень.
Проблема сплати/несплати земельного податку виникла досить давно. Як правило, перевіряючи суб'єктів підприємницької діяльності, у власності або користуванні яких перебувають приміщення в багатоквартирних будинках, на предмет сплати земельного податку податківці виявляють наступні порушення:

• порушення у термінах подання звітності допущено 63 платниками земельного податку та 51 платником орендної плати, застосовано штрафні санкції на суму 19,5 тис.грн. Так, по одному платнику у Чаплинському районі  за порушення термінів надання 3 декларацій застосовано штрафні санкції на суму 0,51 тис.грн.
• порушення щодо невірного застосування грошової оцінки по 2 платниках земельного податку, додаткові надходження – 0,2 тис.грн..
• порушення щодо невірного визначення податкових зобов’язань з орендної плати по 11 платниках, додаткові надходження – 7,9 тис.грн. Зокрема, по 10 суб’єктах  не проіндексовано розмір орендної плати, додаткові надходження – 3,5 тис.грн. Одним суб’єктом у зв’язку з уточненням суми податкового зобов’язання за попередні роки не було враховано штрафну санкцію в розмірі 4,4 тис.грн. (5% від суми недоплати)

Крім того, якщо суб’єкт і надалі ухилятиметься від декларування та сплати, податковий орган має право самостійно здійснити донарахування податкових зобов’язань, але платникам зазначений захід обійдеться дорожче вдвічі та більше разів: додатково до суми плати за землю буде нараховано штрафну санкцію як за неподання (несвоєчасне подання) звітності, так і за кожний з податкових періодів, на який припадає недоплата, закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання платником податкового повідомлення, - в розмірі 10% від суми недоплати, але не більше 50% такої суми та не менше 10 нмдг сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (стаття 17.1.3 Закону №2181).
Приклад1: Так, по одному суб’єкту в м. Херсоні, яким не було подано розрахунок земельного податку у 2007-2008р. на суму податкових зобов’язань 25,0 тис.грн, поряд з донарахуванням основної суми податкових зобов’язань за 2 роки на суму 50,7 тис.грн, застосовано штрафні санкції на суму 25,4 тис.грн.
Приклад 2: На днях одним платником по м.Нова Каховка самостійно подано розрахунок земельного податку на річну суму 21,0 тис.грн. (самовільне використання земельної ділянки).
Несвоєчасна сплата плати за землю, як і будь-якого іншого податкового зобов’язання, тягне за собою накладання штрафних санкцій в розмірах від 10 до 50% суми простроченої сплати, в залежності від терміну затримки.
Місцеві ради – орендодавці земель комунальної власності мають знати, що від їх активності залежать надходження до місцевих бюджетів. Однією з складових таких резервів є визначення рівних умов користування земельними ділянками для всіх без винятку суб’єктів, які здійснюють діяльність в одному галузевому напрямі.
На даний час склалась ситуація, коли окремі орендарі ділянок отримують землю в оренду за порівняно низькими (“пільговими”) ставками, тоді як інші орендарі несуть основне навантаження.
Другим характерним видом порушення в галузі землекористування є використання неоформлених земельних ділянок для провадження підприємницької діяльності. Особливо гостро дане питання постає у надприбуткових сферах – сфері відпочинку, розваг, громадського харчування, які також можуть створити вагому групу наповнювачів місцевих бюджетів за рахунок плати за землю.
В умовах Земельного кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2002 року,  використання земельних ділянок може здійснюватись:
• на праві власності (шляхом викупу земельних ділянок, що потребує значних єдиноразових капіталовкладень),
• постійного користування (тільки для державних та комунальних підприємств)
• та на умовах оренди (для тих, хто не має можливості придбати у власність ділянку).
Інших видів землекористування законодавство не визначено.
Разом з тим, мають місце непоодинокі випадки використання земель без документального оформлення прав на них (в наявності є тільки цивільно-правові угоди на нерухоме майно).
В окремих випадках, в якості “компенсації бюджету” землекористувачі, зволікаючи з оформленням оренди, сплачують до бюджету за фактом використання земельної ділянки кошти в розмірі земельного податку. Звичайно, це вигідніше, ніж пройти визначену законом процедуру оформлення договору оренди та сплачувати орендну плату, що є як мінімум втричі більшого розміру.
Але це є порушенням чинного законодавства, яке призводить до недоотримання місцевими бюджетами належних коштів – будь то кошти від продажу таких ділянок (значна сума разового платежу та в подальшому – мінімальна в розмірі земельного податку), або щомісячні надходження у вигляді орендної плати.
В цілях справедливого підходу до всіх орендарів, у договорах оренди має бути передбачено умову щодо сплати орендної плати з початку фактичного землекористування. Така умова не суперечить чинному законодавству, оскільки договір оренди не є законом або іншим законодавчим актом, що не може мати зворотну дію в часі. З врахуванням положень Цивільного Кодексу України, договори укладаються за досягненням сторонами певних умов, в тому числі такою умовою може бути і сплата за попередні періоди.
Аналогічно і щодо пролонгації договорів оренди – з дати припинення їх дії. Так, численними є випадки продовження користування земельними ділянками після закінчення терміну дії договорів оренди.
Наведені питання потребують встановлення жорсткого контролю розпорядниками земель за наявністю правильно оформлених правовстановлюючих документів. З даного приводу  ДПА в області , які і податковими інспекціями на місцях, розгорнуто широку кампанію, питання постійно актуалізуються перед місцевими радами та органами державної влади.
Після укладання договорів оренди у вказаних випадках суб’єкти мають подати розрахунок орендної плати у місячний термін з дати підписання новоукладеного договору оренди або до 20 числа наступного місяця уточнений розрахунок орендної плати по діючих договорах. Щодо збільшення суми податкових зобов’язань за минулі періоди у зв’язку з перерахунком розміру орендної плати, які відповідно до Закону №2181 платник має сплатити не пізніше дати надання податкового розрахунку, орендарі можуть скористатись правом на розстрочення податкових зобов’язань.
«Слід наголосити, що спеціалісти податкових органів працюватимуть на високому фаховому рівні, щоб забезпечити надходження до бюджеті. А несумлінні платники залучатимуся до оподаткування виключно у правовому полі» – підсумувала Тетяна Вікторівна Ракитська