Політична
Херсонщина

1 квітня 2010 року новий голова Херсонської облдержадміністрації Анатолій Гриценко підписав Розпорядження № 329 "Про додаткові заходи щодо відзначення в області 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

в пункті сьомому цього Розпорядження запропоновано, цитуємо: "В День Перемоги перед адміністративним будинком разом із Державним Прапором України вивісити прапор держави-переможця у Великій Вітчизняній війні із зображенням серпа та молота". А також рекомендувавно "підприємствам, установам, організаціям, які розташовані на території області, долучитися до виконання цього завдання".
Цей крок губернатора про популяризацію  символів тоталітарної доби  викликав негативну реакцію з боку частини громадськості тому, що на думку незадоволених, розпорядження глави державної адміністрації вивісити прапор колишнього СРСР на адміністративних будівлях в області та рекомендація зробити те ж саме на будівлях підприємств, установ, організацій – є перебільшенням повноважень чиновника та нічим іншим, як пропагуванням знаків тоталітарної держави, держави, яка знищила мільйони громадян України. В ЗМІ та в Інтернеті з’явилися десятки критичних матеріалів. Тональність критики різнилася. Найбільш толерантні лише рахували іміджеві втрати регіоналів від поспішного рішення нового херсонського губернатора. Наприклад, відомий громадський діяч Ігор Луценко (не плутати з Юрієм Луценко) написав у своєму блозі на популярному інтернет-ресурсі «Українській правді»: «З іміджевої точки зору можу сказати, що ця і подібні акції насправді є політичною "підставою" Глави Держави. Тому що позбавляють його можливості поширювати свій електоральний вплив на Західну і Центральну Україну. Це при тому, що свого часу це таки вдалося здійснити і т.зв. "комуняцькому" Кравчуку, і т.зв. "промосковському" Кучмі»
В цій ситуації кореспондент радіо БіБіСі вирішив звернутися за коментарем безпосередньо до голови Херсонської облдержадміністрації Анатолія Гриценка.
Розмова видалася вельми цікавою. Друкуємо її без скорочень, використовуючи стенограму, що опублікована на сайті "Майдан":

Гриценко: - Я как государственный служащий должен соблюдать те законы, которые принимаются в нашей стране. Я назвал закон Украины об увековечении памяти Великой Отечественной Войны 41-45 годов, принятый в 2000-м году. Где чётко прописано в законе, что необходимо использовать символику годов Великой Отечественной Войны. Нам не выполнять законы Украины. А дискусия возможна - среди разных политических сил, общественных организаций...
журналіст: - ну просто в Україні достатньо неордиране є ставлення до радянського минулого і до червоного прапора в тому числі.
Гриценко: - Вы мне скажите – у нас очень много законов, к которым разное отношение различных политических сил и разных партий. Мы будем принимать решения с учётом той нормативно-правовой базы, которая есть в государстве, или с учётом мнений разных политических сил. Противоположного мнения по тем или иным событиям, которые отмечается в государстве.
Журналіст: - Ну але дивіться – наприклад - у нас є закон, який зобов’язує всіх державних чиновників говорити Українською мовою, а ви зараз говорите зі мною російською. Ну от маєте.
Гриценко: - Нема питань у мене розмовляти з вами українською мовою. Але є стаття Конституции, яка гарантіруєт прімінєніє русского язика.
Журналіст: - Але чиновників вона зобов’язує говорити українською.
Гриценко: - Я з вами можу розмовляти українською мовою. У вас питання до прапора чи до розмови, на якій я спілкуюсь з вами, скажіть, будь ласка?
Журналіст: - Ні у мене до вас запитання, як до державного чиновника про прапор.
Гриценко: - А ви не розумієте, коли я з вами спілкуюсь російською мовою про прапор?
Журналіст: - Дивіться. Тільки що ви говорили, що ..
Гриценко: - Я відповів на ваше запитання?
Журналіст: - Відповіли. Я просто намагаюсь зрозуміти ваш аргумент по прапору і по тому рішенню.
Гриценко: - У мене один аргумент. Я третій раз вам повторюю. Це закон України про увічнення перемоги Великої Вітчизняної війни 41-45 рр. Почитайте, будь ласка, статтю 1-шу цього закону – там все написано. Тому з одного боку ви мені пропонуєте, щоб я, як державний чиновник розмовляв українською, а з другого боку ви мене підштовхуєте, щоб я не виконував закону України.
Журналіст:- Боже упаси!
Гриценко: - а чо ми тоді довкола теми дискутуємо, якщо це закон України? Якщо би це було моє власне рішення, тоді я мог би з вами спілкуватись і приводити якісь аргументи. В мене аргумент один – закон України.
Журналіст: - Все зрозуміло дякую.

Прослухати бесіду можна за адресою:

Таким чином, ми можемо зробити щонайменше три висновки.

Висновок перший: Анатолій Павлович цілком свідомо вирішив прикрасити державні будівлі прапорами колишнього СРСР, хоча знав про неоднозначність відношення громадськості до свого кроку, тобто він проявив себе губернатором лише частини мешканців області. Але в цьому немає нічого дивного, бо попередній губернатор робив так саме, вшановуючи пам'ять Шухевича.
Висновок другий: голова Херсонської облдержадміністрації говорить (чи думає?),  що діє в рамках Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». 
Але подібна впевненість губернатора повністю розбивається о букви цього Закону. Лише в одному місці – статті 1 згадується  щось віддалене схоже на те, що розпорядився зробити пан губернатор на Херсонщині: «На честь Перемоги в столиці України місті-герої Києві,  інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи  з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни».

Закон пропонує використовувати символіку Великої Вітчизняної війни. Й ніде законодавці десять років тому не пояснили  тим, хто  буде виконувати цей Закон: що ж  то за символіка років Великої Вітчизняної війни! Й точно ці законодавці не вказали, що прапор СРСР є «символікою» Великої Вітчизняної війни.

Не вказали поки що, бо народні обранці, що представляють  КПУ, вирішили доповнити розділ Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні» положенням про Прапор Перемоги. Для цього наші депутати повністю скопіювали відповідний законодавчий акт сусідньої держави шляхом перекладання цього акту на українську мову. Якщо коаліція стабільних реформаторів підтримає ініціативу комуністів, то жодні різночитання щодо атрибутів Вітчизняної війни будуть усунені.
Висновок третій: несподіваний та приємний. Анатолій Павлович знає українську мову! Й обіцяє дотримуватися у своїй діяльності вимог  використовувати державну мову у своїй діяльності.
P.S. Громадські організації Херсонщини підготували для глави облдержадміністрації Анатолія Гриценка звернення з вимогою відновити історичну справедливість й вивісити поруч з прапором СРСР (як вказано у Розпорядженні: «держави-переможця» у Великій Вітчизняній війні) інші прапори держав-переможців, членів Антигітлерівської коаліції, які разом з СРСР билися з коричневою чумою.

Й якщо неможливо бути вивісити всі прапори країн, що перемогли нацистський третій Рейх (цих прапорів буде кілька десятків), то хоча б повісити прапори основних учасників Антигітлерівської коаліції – США та Великої Британії, які також можуть вважатися повноцінними символами Великої Вітчизняної війни.

На фото з російського сайту "Перемога 1941 - 1945" Ще союзники, що разом святкують перемогу над нацизмом.

Через кілька років політики зроблять їх ворогами.

Через шістдесят п’ять років звичайні мешканці степової України навіть й не будуть здогадуватися, що Перемога над третім рейхом була спільною перемогою антигітлерівської коаліції, до якої входило кілька десятків країн.