Навігація по сайту: Головна Публікації Суспільство Олександр Мошнягул: Нелегка доля капітальних ремонтів

Політична
Херсонщина

Незалежний спостерігач

ВИБОРИ в Україні: інформаційно-аналітичний ресурс


Олександр Мошнягул: Нелегка доля капітальних ремонтів

Електронна адреса Друкувати PDF
Рейтинг Користувача: / 4
НайгіршеНайкраще 
AddThis Social Bookmark Button
Олександр МошнягулМожливо ця проблема сьогодні і не найважливіша, але вона не залишає байдужим жодного з тих хто з нею стикається. Мова іде про капітальний ремонт багатоквартирних будинків міста, які знаходяться в комунальній власності.  Цей ремонт, як відомо, фінансується з міського бюджету, на відміну від поточного утримання будинків, яке оплачується з кишень власників квартир.
В цьому році, через важку зиму, питання капітального ремонту набуло особливого значення. Різноманітні громадські приймальні сигналізують - більшість громадян які звертаються з проблем житлового господарства скаржаться в першу чергу на різке погіршення стану будинкових покрівель, відновлення яких є головною складовою капремонту. 
Загострення побутової проблеми викликало серйозну дискусію в громадському та політичному середовищах. На що треба більше витрачати? На ремонт дахів чи відновлення доріг міста, які теж суттєво постраждали від снігу? При розгляді проекту міського бюджету на перше півріччя частина депутатів та декілька впливових політичних сил звинуватили міського голову в ігноруванні проблем городян та лобіюванні власних бізнес інтересів. Як відомо Володимир Сальдо вважає приоритетним саме відновлення доріг, тому й заклав в бюджет на ці цілі майже всі інвестиційні кошти. Можливо він в чомусь і правий, до зими ще далеко, і в принципі дахи можуть трохи зачекати.. Але чомусь виникає великий сумнів в тому , що хоч одна з зазначених проблем буде нормально вирішена. З року в рік міська влада демонструє свою нездатність, а можливо і небажання, ефективно вирішувати виникаючі проблеми, навіть маючи при цьому певні ресурси.
Кошти на проведення капремонту житлового фонду в міському бюджеті закладаються регулярно. Останні два роки на ці цілі  було виділено більше 7 мільйонів гривен. Багато це, чи мало?
Зрозуміло, що за такі гроші за рік проблему не вирішиш. За оцінками фахівців для повного відновлення будинків необхідно більше 100 млн. гривен. Так за попереднім проектом цьогорічних «Титульних списків» загальна» потреба в коштах складає трохи більше 114 млн.. грн., це з урахуванням відновлення мереж гарячого водопостачання, яке фактично відсутнє, та ремонту сміттєпроводів, які в більшості будинків просто заварені. Але треба враховувати і обмежені можливості міського бюджету, за рахунок якого потрібно вирішувати безліч інших проблем, не менш важливих, наприклад відновлення підземних комунікацій які знаходяться в катастрофічному стані.. Крім того не слід забувати, що значна частина населення міста проживає в приватному секторі, сплачує в міський бюджет ті ж податки і мало переймається проблемами мешканців багатоповерхівок.
До того ж, якщо порівняти обсяг витрат на ремонт в херсонському бюджеті  з аналогічними показниками в бюджетах інших великих міст України, то побачимо, що наше місто в цьому показнику задніх не пасе. Так в більш економічно розвинутих та значно чисельних за населенням Миколаїві, Запоріжжі та Дніпропетровську виділяється не на багато більше,  близько 8 мільйонів гривен, а в містах схожих за демографічним та економічним станом, наприклад в Житомирі, ця цифра менша в два рази.
Проблема не стільки в кількості коштів які виділяються на капремонт, а в якості їх використання.
До нашої приймальні зверталось чимало представників багатоквартирних будинків, за твердженням яких, при проведенні капремонту було витрачено значно меншу суму ніж було виділено з бюджету. Зрозуміло що такий ремонт був  неякісним, і  через певний час старі проблеми знов почали нагадувати про себе. Крім того подібні заяви підтверджують чутки, про те що чиновники міськвиконкому працюють з підрядними організаціями за певні суми «відкатів».  Злі язики стверджують, що їх розміри досягають близько 40% від загальної суми, і якщо ця інформація відповідає дійсності, то ми маємо не 7 мільйонів на проведення ремонтних робіт а як мінімум вдвічі менше. До того ж кошти витрачені на неякісний ремонт можна вважати просто викинутими в повітря.
Виникає питання: чи відповідає ця інформація дійсності? І якщо так, як запобігати нецільовому використанню коштів? Дати сьогодні однозначну відповідь доволі складно. В першу чергу через інформаційну блокаду навколо цього питання, яку зробив виконком. Скільки коштів, закладається в «Титульні списки» по кожному будинку, хто їх розпорядник, як відбираються кампанії підрядники, як витрачаються кошти та інші питання, все це є таємницею навіть для більшості депутатів міської ради. Найбільше, що може зробити влада, це надати загальну інформацію про проведені ремонтні роботи по факту їх виконання. Наприклад в квітні  на сайті Херсонської міської ради  з’явилась подібна інформація про кошти витрачені за «Титульними списки» в 2009 році. Але для того щоб контролювати ці кошти необхідна постійна оперативна інформація.
Наші колеги з Одеси, експерти громадської організації «Лицем до лиця» провели цікаве дослідження рівня інформаційної відкритості органів місцевого самоврядування щодо проведення капітальних ремонтів у будинках комунальної власності. Вони проаналізували інформацію про капітальні ремонти на офіціальних  веб-сайтах міст обласного та республіканського значення України. На підставі проведеного дослідження було видано Аналітичний звіт, матеріали якого наглядно демонструють ступінь відкритості питань пов’язаних з капремонтом в містах України, порівняти ситуацію в Херсоні з загальноукраїнською.
Дослідження проводилось за показниками оцінювання, які відображали головні питання пов’язані з організацією та проведенням капремонтів та впливають на його якість.
Наведемо їх в оригінальній послідовності:
1.    Інформація про головних розпорядників коштів, призначених для проведення капітальних ремонтів із зазначенням повних даних відповідної установи.
2.    Інформація про загальну суму коштів передбачену бюджетом міста на проведення капітальних ремонтів.
3.    Інформація про Титульні списки об’єктів, на яких планується проводити капітальний ремонт, з переліком головних видів робіт.
4.    Інформація про стан дефектації та виготовлення кошторисів на будинки, які включені до титульних списків на капітальний ремонт.
5.    Інформація про висновки громадської експертизи щодо обґрунтованості внесення певних об’єктів, до складу тих, які підлягають капітальному ремонту.
6.    Оголошення про проведення тендерів про закупівлю товарів та послуг, необхідних для проведення капітальних ремонтів, інформація про хід та результати тендерів.
7.    Загальна, поквартальна інформація про стан використання коштів бюджету міста на проведення капітальних ремонтів.
8.    Щомісячна інформація про стан використання коштів бюджету міста на капремонт у розрізі кожного будинку.
9.    Щомісячна інформація про стан виконання капітального ремонту по кожному об’єкту з титульного списку.
10.    Громадський контроль за ходом виконання капітальних ремонтів. Коментарі (акти) громадськості (громадських інспекторів, НДО, громадян).
В залежності від важливості показника він перемножився на певний коефіцієнт. В результаті, кожне з 121 міст України, які мають власні інформаційні ресурси та заклали кошти на капремонт в бюджет отримала певну кількість балів і відповідне місце в таблиці.
Як слід було і сподіватись Херсон потрапив до аутсайдерів рейтингу. Якщо брати обласні центри, то гірші справи лише в Миколаєві, Тернополі та Черкасах. Дослідники знайшли на офіційному сайті Херсону лише інформацію про головного розпорядника коштів та оголошення про тендери на закупівлю товарів та послуг. І то, ця інформація є доволі неповною. Жодної інформації про титульні списки, обрані для проведення ремонтів кампанії, хід ремонтів.
Наведене дослідження наглядно ілюструє ситуацію в місті: детальна інформація про капітальний ремонт житлових будинків міста є недоступною для рядових городян. Це створює сприятливі умови для застосування хабарництва, різноманітних корупційних схем, в результаті чого більшість робіт за титульними списками можна проводити неякісно, зливаючи на ліво кошти та матеріали. В результаті тисячі херсонців страждають від дірявих дахів, не залатаних швів, не відремонтованих внутрішніх мереж.
Виникає логічне і класичне питання – що робити?
Зрозуміло що механічне збільшення суми на ремонт справу не вирішить, можна буде просто більше красти. Звертатись до сумління чиновників, налагоджувати з ними діалог, як мінімум наївно.
Вихід з проблемної ситуації можливий лише у застосуванні справжнього громадського контролю з боку громадськості. При чому на всіх етапах. Наприклад, необхідно нормативно забезпечити участь представників ОСН, ОСББ, уповноважених від комунальних будинків в обговоренні титульних списків та обов’язково врахувати їх думку при затвердженні переліку передбачених списками робіт.
На стадії відбору підрядника, який буде виконувати ремонтні роботи, необхідно теж враховувати думку городян. Наприклад в ситуаціях, коли жителі будинку категорично не погоджуються з запропонованим їм підприємством. Ми живемо в маленькому місті, інформація в н ньому поширюється швидко і таким чином ми б позбавились від підприємств, які надають неякісні послуги.
Під час проведення ремонтних робіт представники будинків повинні мати повну інформацію про обсяги запланованих для виконання робіт, а також обсяги будівельних матеріалів, які мають бути придбані та використані на ремонтні роботи. Крім того жителі будинків повинні мати право давати свою оцінку виконаних робіт. В разі проведення неякісного ремонту будинку, вони повинні мати можливість звернутись із вмотивованою скаргою до замовника, і ця скарга повинна бути розглянута спеціально створеною комісією, до якої увійдуть представники громадськості.. Також представники громадськості повинні отримати право контролю за станом будинку після виконання в ньому ремонтних робіт в межах гарантійного терміну.
І ще одна пропозиція.
За результатами виконаних робіт Замовник раз на рік повинен звітувати перед містом на  Громадських слуханнях. Відповідати на будь які питання та надавати всі документи, які вимагатимуть городяни. А не так, як це зробила в цьому році наша міська влада. На сайті розмістила досить загальну інформацію про виконані роботи та запропонувала звертатись з усіх питань за спеціальною телефонною лінією. Можливо хтось вважає що цього достатньо, і потреби в загальноміських слуханнях немає, але  у мене виникло питання, чому в той час як багато городян скаржиться на неякісний ремонт, відсутня критика в газетних звітах  про спілкування городян з чиновниками за вказаною лінією?
Як бачимо вказані пропозиції не вимагають фінансування, і тому не ляжуть додатковим тягарем на плечі платників податків. Потрібна по перше добра воля міської влади для прийняття необхідних правових документів, та бажання городян захищати свої права. Інакше результату не буде. Кожен повинен зрозуміти, влада буде вирішувати проблеми лише тоді коли її будуть контролювати.

 

Додати коментар

:D:lol::-);-)8):-|:-*:oops::sad::cry::o:-?:-x:eek::zzz:P:roll::sigh:
Жирний Курсив Підкреслений Закреслений Посилання Зображення Список Цитата


Захисний код
Оновити



ВИБОРИ в Україні: інформаційно-аналітичний ресурс
Банер
Банер

последние комментарии

Найбільш популярні

Хто на сайті

На даний момент 66 гостей на сайті